практика ВС
Кваліфікація порушення за п. 120-1.2 ст. 120-1 ПКУ не потребує настання будь-яких наслідків та не пов’язана з попереднім ППР
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 06 червня 2023 року по справі № 280/4556/19
Право особи на безпечне довкілля: позиція Верховного Суду
Про те, чи може особа виступати як суб’єкт права на позов у випадку, коли порушується її право на безпечне довкілля?
Цей кейс розглядався Верховним Судом. Зокрема, про це йдеться в постанові від 18 травня 2023 року в справі № 759/23414/20.
У цьому кейсі позивач звернувся до суду з позовом щодо оскарження видання і складення містобудівних умов та обмежень, підтверджуючи своє право на такий позов тим, що позивач проживає поруч із ділянкою, на якій планується забудова.
Диспозиція ч. 1 ст. 263 КК України не передбачає такого діяння, як переміщення вогнепальної зброї без відповідного дозволу
Рішення ВС у справі № 730/374/21 від 18.05.2023 https://cutt.ly/Ewwkqwo7
На підставі вироку апеляційного суду одного із обвинувачених у цьому кримінальному провадженні визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.
У касаційній скарзі засуджений вказував на істотні порушення апеляційним судом вимог кримінального процесуального закону при постановленні зазначеного вище вироку.
Дослідження умов морової угоди на предмет того, чи не є вони невиконуваними, є обов'язковим
Рішення ВС у справі № 909/1128/20 від 16.05.2023 https://cutt.ly/Dwwj0YLt
Суд апеляційної інстанції затвердив мирову угоду та закрив провадження у справі за позовом підприємства до громадської організації. У касаційній скарзі третя особа зазначила що затверджена судом мирова угода сторін не відповідає вимогам ст. 192 ГПК України, оскільки вона є невиконуваною.
Внесення об'єкта до переліку об'єктів культурної спадщини: позиція ВС
Рішення ВС у справі № 460/1864/20 від 02.05.2023 https://cutt.ly/IwwjS0S1
ТОВ оскаржило до суду розпорядження ОДА «Про взяття на облік об'єкта культурної спадщини». Позов обґрунтовано тим, що будівля не є об'єктом культурної спадщини, а історична довідка, яка слугувала підставою прийняття оспорюваного розпорядження помилково була взята відповідачем до уваги, оскільки не містила інформації про автентичність об'єкта та його цінність з архітектурного погляду.
Щодо оцінки судом суперечливої поведінки
ВПВС в ухвалі від 09.05.2023, відмовляючи в прийнятті справи № 909/1188/21 до свого розгляду https://reyestr.court.gov.ua/Review/111294241 зазначила, що у постанові від 10.04.2019 у справі № 390/34/17 ВС сформував правову позицію щодо застосування доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі- «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).
Цікава позиція ВС щодо сплати судового збору
За подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у певній частині задоволених/відмовлених у задоволенні вимог судовий збір сплачується у розмірі, пропорційному частині, в якій оскаржується судове рішення; вирішуючи питання про розмір судового збору за подання апеляційної скарги, суд повинен неухильно дотримуватися вимог пункту 3 частини першої статті 248 КАС України щодо мотивованості ухвали суду з наведенням обґрунтувань щодо визначення конкретного розміру судового збору; з урахуванням обставин справи суд апеляційної інстанції, вирішуючи питання про усунення недоліків апеляці