Нещодавно Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку опублікувала документ під назвою «Матриця оподаткування віртуальних активів».
Це дослідження, що містить аналіз міжнародного досвіду та конкретні рекомендації щодо податкового регулювання криптоактивів в Україні.
Чому це важливо?
Бо хоча Україна і ухвалила у 2022 році Закон «Про віртуальні активи», він досі не працює — саме через відсутність змін до Податкового кодексу.
Фактично, зараз ринок криптовалют в Україні існує в «сірій зоні» — активи не заборонені, але їх правовий статус та порядок оподаткування залишаються невизначеними.
Матрицю розробляли з урахуванням «практик провідних юрисдикцій» — Німеччини, Швейцарії, Естонії, Сінгапуру та інших країн, які вже сформували власні підходи до оподаткування цифрових активів.
Документ охоплює різні сценарії: від звичайних транзакцій до специфічних випадків, таких як майнінг, стейкінг чи airdrop.
Які варіанти пропонують регулятори і до чого варто готуватись власникам криптоактивів?
Перш за все, всі токени поділили на три групи:
- Перша — це токени електронних грошей (EMT), прив'язані до однієї офіційної валюти.
- Друга — токени з прив'язкою до активів (ART), які можуть бути прив'язані до різних активів чи їх комбінацій.
- Третя — всі інші: децентралізовані валюти (як Bitcoin), сервісні токени, NFT.
А тепер про головне — як нараховуватимуть податки?
У більшості випадків податок платитиметься з чистого доходу (дохід мінус витрати), але є нюанси.
Можливе оподаткування як всієї виручки, так і лише при виході у фіат (коли міняєте криптовалюту на гривні чи долари).
Стандартна ставка податку — 18% ПДФО плюс 5% військового збору. Проте можуть з'явитися пільгові ставки 5% або 9%, особливо для токенів з прив'язкою до валют чи банківських металів — така собі технологічна нейтральність.
Цікавий момент про доходи, звільнені від оподаткування:
- У багатьох європейських країнах не оподатковуються операції до певної суми (у Німеччині — 600€, у Литві — 2500€).
Також можуть звільнити від податку переказ між власними гаманцями, дарування, пожертви. А якщо довго тримаєте криптовалюту (наприклад, у Німеччині — понад рік), то можете взагалі не платити податок при продажу.
Щодо ПДВ — ситуація простіша. Обмін криптовалют між собою чи на фіат, як правило, звільнений від ПДВ. А от якщо платите за товари чи послуги криптовалютою — ПДВ нараховується на загальних підставах.
Майнінг та стейкінг у різних країнах оподатковуються по-різному.
Десь це розглядають як підприємницьку діяльність, десь — як отримання інвестиційного доходу. Тож українському законодавцю ще доведеться визначитися.
Для тих, хто вже маєте криптоактиви, набуті до вступу закону в силу, можуть запровадити спеціальний перехідний режим — щоб не виникало проблем із підтвердженням витрат на їх придбання.
Проте треба розуміти, що «Матриця оподаткування» — це лише рекомендаційний документ.
Законопроєкт, який би дійсно зрушив питання з мертвої точки планують підготувати до жовтня 2025 року.
Втім подібні обіцянки ми чули неодноразово і в минулому році, а врегульованої криптовалюти, як не було, так і немає.
Тож чи будуть внесені відповідні зміни до Податкового кодексу та коли це станеться — питання відкрите.
