Січневі новели мобілізаційного законодавства

 

30 січня 2024 року Кабмін передав до ВР оновлену версію законопроекту № 10449 про мобілізацію, яким передбачено головні обов'язки громадянина України самостійно стати на військовий облік, дбати про актуалізацію своїх даних та здійснити інші заходи щодо своєї мобілізаційної підготовки, зокрема, проходити медогляд. На виконання цих обов′язків громадянин повинен зареєструвати свій електронний кабінет: тепер повістка може бути надіслана через нього, днем її вручення вважатиметься той, коли ТЦК отримав повідомлення про її доставку. (Відразу виникає питання щодо обов′язку мати відповідний гаджет, а також коштів на його придбання).

Серед ключових положень законопроекту № 10449 також можна виділити такі:

• Постановка на військовий облік для чоловіків з 17 років, зміна призовного віку з 27 до 25 років.

• Для виїзду за кордон обов′язкова наявність військово-облікового документа з відміткою про взяття на військовий облік або виключення з нього.

• Військовозобов’язані після оголошення мобілізації мають 60 днів для уточнення облікових даних - через центр надання адмінпослуг, ТЦК або електронний кабінет.

• Військовий облік передбачено для жінок з медичною та фармацевтичною освітою, але служити вони можуть добровільно (за контрактом).

• Строкову службу скасовано, замість неї базова військова служба (підготовка) для чоловіків 18-24 років тривалістю до 5 місяців, можлива служба за контрактом.

• Загальновійськова підготовка у вишах для чоловіків (жінки - за бажанням).

• Визначено строк військової служби: право на звільнення можна отримати після 36 місяців безперервної служби під час дії воєнного стану.

• Військові після звільнення з полону можуть взяти відпустку на 90 днів.

• Виключається обмежена придатність за медичними показаннями - є 9 місяців на повторний медогляд.

• Громадяни України чоловічої статі віком від 25 до 55 років, яким після 24 лютого 2024 р. встановлено інвалідність ІІ та ІІІ груп, до кінця 2024 р. підлягатиму переогляду на придатність до військової служби на підставі переліку хвороб, станів та фізичних вад, затвердженого Урядом. Винятком будуть лише особи, кому інвалідність ІІ та ІІІ груп встановлено за наслідками захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, а також відсутності кінцівки внаслідок її ампутації.

• Для ухилянтів передбачені санкції.

• Засуджені особи, які звільнені від відбування покарання з випробуванням, за бажанням можуть бути призваними на військову службу за призовом під час мобілізації.

• Повноваження Національній поліції щодо участі у заходах мобілізації.

Зупинемось на деяких положеннях законопроєкту № 10449 докладніше.

Право на відстрочку від призову

Крім суддів та нардепів таке право мають заброньовані. Бронюванню, зокрема, підлягають:

• Держслужбовці категорії “А”, зокрема, голови обласних, районних, районних у місті рад, сільські, селищні, міські голови - усі військовозобов’язані;

• Держслужбовці категорії “Б”, “В”, які працюють в органах місцевого самоврядування - до 50% військовозобов’язаних;

• працівники Нацполіції, НАБУ, ДБР, органах прокуратури, БЕБ, ДСНС, Служби судової охорони, держорганів та установ системи правосуддя та органів досудового розслідування, патронатних служб за виключенням військовозобов’язаних;

• працівники підприємств, установ і організацій, яким встановлено мобілізаційні завдання, а також тих, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Що стосується бронювання, то у Верховній Раді розглядають також ініціативу, згідно з якою бронь від мобілізації до лав ЗСУ можна буде отримати незалежно від посади та спеціальності, але за певних умов - щомісячної сплати відповідної суми (розглядається розмір ставки за бронь від 6 до 50 тисяч гривень) за працівника на додаток до військового збору 1,5%. Проте, це стосується лише співробітників приватного бізнесу: безробітний, наприклад, не може себе «забронювати» від призову, якщо він навіть матиме потрібну суму.

Крім того, право за відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період мають:

• працівники Міноборони, ЗСУ, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, СБУ, Служби зовнішньої розвідки України, Нацгвардії, ДПСУ, Управління державної охорони України, МВС;

• Освіта та освітяни: здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої̈ та вищої̈ освіти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий без урахування спеціальності (фаху), інтерни та докторанти, а також педагогічні працівники закладів фахової передвищої освіти. Тобто аспірантів позбавлено права на відстрочку;

• особи з інвалідністю;

• жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років (крім тих, які мають заборгованість із сплати елементів);

• жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим;

• жінки та чоловіки, які виховують хвору дитину чи дитину з інвалідністю віком до 18 років;

• усиновителі, на утриманні яких перебувають діти, які на момент усиновлення були дітьми-сиротами або дітьми, позбавленого батьківського піклування;

• зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також своїми батьками;

• опікун особи, визнаної судом недієздатною;

• члени сім’ї першого ступеню споріднення (не більше одного) особи з інвалідністю I чи II групи, зайняті постійним доглядом за нею;

• жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років і чоловіка (дружину), який (яка) проходить військову службу;

• керівники міністерств та їх заступники, керівники державних органів, органів державного управління, юрисдикція яких поширюється на всю територію України;

• жінки та чоловіки, чиї близькі родичі загинули або пропали безвісти під час проведення АТО чи під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони,

• не підлягають призову протягом двох років з дня звільнення зі служби військовозобов’язані, які проходили військову службу під час дії правового режиму воєнного стану та були звільненні зі служби у запас у зв’язку із закінченням строку служби. Також не призиватимуть військовозобов’язаних після звільнення з полону.

Військово-транспортний обов’язок.

ЗП № 10449 передбачено, що під мобілізацію можуть підпадати не тільки зареєстровані транспортні засоби і водний транспорт, а й техніка: трактори, самохідні шасі, самохідні сільськогосподарські, дорожньо-будівельні машини, інша сільськогосподарська техніка.

Ці дії можуть здійснювати ТЦК, центральне управління або регіональні органи СБУ, відповідні підрозділи Служби зовнішньої розвідки та ГУР Міноборони України. Вони ж визначатимуть обсяги необхідних транспортних засобів за типами і марками.

Важливо: з моменту оголошення загальної мобілізації транспорт і техніка, призначені до мобілізації, не можуть надаватися в оренду/лізинг, права на неї не можуть передаватися іншим власникам або надаватися у заставу, не можуть вчинятися будь-які дії, які унеможливлюють передачу цих засобів військовим формуванням.

Мобілізаційні заходи стосовно транспорту можуть, за новим законопроєктом, вживатися тільки у виняткових ситуаціях для підтримки обороноздатності країни та відповідно до затвердженої законодавством процедури. Зокрема, приймання-передача залучених у ході мобілізації транспортних засобів відбувається на підставі актів приймання-передачі, в яких зазначаються відомості про власників, технічний стан, залишкову (балансову) вартість тощо. 

Хмарний облік

16 січня Верховна Рада ухвалила в цілому як закон (законопроєкт №10062) «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення порядку обробки та використання даних у державних реєстрах для військового обліку та набуття статусу ветерана війни під час дії воєнного стану», за яким оформлення документів військового обліку громадян України буде здійснюватися із використанням засобів Реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

Законопроєкт змінює основний функціонал Реєстру, запроваджений Законом №1951-VIII ще у 2017 році. Тепер серед основних завдань Реєстру є обов’язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов’язаних та резервістів, повнота та актуалізація відомостей.

Визначається, що держателем (і, відповідно, адміністратором) Реєстру є Міністерство оборони. А розпорядниками Реєстру є Генеральний штаб ЗСУ, Служба безпеки України, Служба зовнішньої розвідки України та розвідувальний орган Міністерства оборони.

До Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних такі відомості:

1) персональні дані призовників, військовозобов’язаних та резервістів;

2) службові дані призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

Так, до Реєстру, крім прізвища, ім′я та по-батькові і дати народження, внесуть персональні дані про місце проживання та місце перебування; номери засобів зв’язку та адреси електронної пошти; відомості про батьків, опікунів, піклувальників та інших представників, а також дітей – за згодою; реквізити паспорта; відомості про зайнятість (код ЄДРПОУ та місцезнаходження підприємства, місце роботи, посада, стаж роботи); реєстраційний номер облікової картки платника податків; відцифрований образ обличчя; відомості про переміщення особи на тимчасово окуповану територію, про освіту та спеціальність, про досвід роботи; відомості про володіння іноземними мовами; відомості про встановлення, зміну групи інвалідності; відомості про наявність права на відстрочку від призову під час мобілізації; про дозвіл на зберігання та носіння зброї; про оформлення документів для виїзду за кордон на постійне проживання або залишення на постійне проживання за кордоном чи повернення на проживання в Україну, реквізити посвідчення водія та інше.

Згода призовників, військовозобов’язаних та резервістів на обробку їхніх персональних даних для цілей Реєстру не потрібна.

У разі відсутності окремих відомостей до Реєстру вноситься відмітка про їх відсутність.

Отримати інформацію про внесення себе до Реєстру військовозобов’язаних можна буде через системи Мінцифри.

До службових даних призовника, військовозобов’язаного та резервіста, які вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру, належать:

1) відомості про виконання військового обов’язку;

2) відомості про результати проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи);

3) відомості про проходження альтернативної (невійськової) служби відповідно до Закону «Про альтернативну (невійськову) службу».

4) відомості про участь у бойових діях.

Щодо захисту та безпеки персональних та службових даних, то буде діяти норма, що Міноборони «здійснює відповідно до законодавства України всі необхідні заходи для забезпечення технічного захисту персональних та інших даних Реєстру в процесі їх зберігання, обробки та передачі електронними комунікаційними мережами».

Хто наповнює Реєстр

Чинним Законом у ст. 13 визначено, що для формування бази даних Реєстру Центральна виборча комісія (ЦВК) одноразово подає володільцю Реєстру відомості, передбачені статтею 7 цього Закону, стосовно усіх громадян України віком від 18 до 60 років.

Також до Реєстру вносяться персональні та службові відомості, визначені статтею 6 цього Закону, одержані від призовників, військовозобов’язаних, резервістів або шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, перелік яких визначений частиною третьою статті 14 цього Закону, зокрема, АДПСУ, Державна міграційна служба, МОН.

Також відповідні персональні дані передаватимуть до Реєстру ЦОВВ у сфері соціального захисту ветеранів війни, постраждалих учасників Революції Гідності, у сферах морського і внутрішнього водного транспорту, цивільної авіації, у сфері соціальної політики, загальнообов’язкового державного соціального та пенсійного страхування, соціального захисту населення, у сфері агропромислового комплексу, централізована система державних установ, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, соціального захисту від безробіття.

Загалом персональні та службові дані можуть передавати «інші державні органи-держателі (розпорядники, адміністратори) інформаційно-комунікаційних систем, реєстрів, баз (банків) даних», отже, зрозуміло, що перелік не є вичерпним.

Електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста

Також Закон доповнено статтею 14-1 «Електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста», якою визначено, що Електронний кабінет – це персональний кабінет (захищений відокремлений веб-сервіс), за допомогою якого призовнику, військовозобов’язаному, резервісту, який пройшов електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації про його персональні та службові дані, а також до послуг. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Порядок електронної ідентифікації в електронному кабінеті, перелік відомостей, які відображаються у ньому, а також перелік послуг, які надаються призовнику військовозобов’язаному, резервісту через електронний кабінет, визначається Порядком ведення Реєстру, затвердженим Кабінетом Міністрів та\або Положенням про Державний вебпортал електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони, затвердженим КМУ.

Громадяни зможуть вносити зміни щодо своїх персональних даних. Наприклад, доповнити інформацію про освіту чи знання іноземних мов.

«Хмара» Реєстру за кордоном

Дані Реєстру призовників, військовослужбовців та резервістів будуть зберігатися у «хмарному» сховищі на серверах за кордоном - розміщуватись у військових хмарних сховищах країн-членів НАТО - на це іноземні партнери виділять 100 млн доларів США.

Відповідно у Закон «Про хмарні послуги» від 17 лютого 2022 року № 2075-IX вноситься виключення з правила про необхідність дотримання вимог законодавства про захист персональних даних і про заборону обробки інформації, що становить державну таємницю, за допомогою хмарних ресурсів та/або центрів обробки даних, що розміщені за кордоном – виключення встановлюється на час дії правового режиму воєнного стану.

Обробка такої інформації може здійснюватися виключно на території країн НАТО на підставі спільного рішення Міністра оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України з невідкладним повідомленням Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Також Україна зможе розміщувати свої ІТ-системи у «хмарах» країн-членів НАТО. Це посилить кіберзахист, відкриє доступ до розвідданих партнерів та зменшить кількість об’єктів критичної інфраструктури, захист яких потребує додаткового ППО.

Відповідні зміни, спрямовані на регулювання питань співробітництва також вносяться до законів «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України», «Про оборону України» «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах».

Отже, приписи законопроєкту №10449 щодо обов′язку громадянина мати свій електронний кабінет спираються на положення законопроєкту №10062.

Електронна повістка

Як ми вже знаємо, у разі отримання повістки про виклик до ТЦК громадянин зобов’язаний з’явитися у зазначене у ній місце у визначений строк.

ЗП № 10449 передбачено, що повістка може бути надіслана через електронний кабінет призовника. Визначено алгоритм встановлення факту вручення повістки і відповідно принципу відліку часу для звернення ТЦК до суду. Так, врученням повістки буде вважатися і проставлення поштової відмітки про неможливість вручення «з інших причин» за будь-якою відомою адресою. Також врученням вважатиметься доставлення повістки до Електронного кабінету військовозобов’язаного.

Для громадян, які самостійно прибули до ТЦК та підлягають направленню на віськову підготовку, час явки до ТЦК встановлюється протягом двох місяців з дня проходження ВЛК.

До поважних причин неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, належатимуть:

• перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, дії країни-агресора або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у зазначені пункт і строк;

• смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).

Про причини неприбуття громадянин повинен буде повідомити ТЦК протягом 3 діб від попередньо визначених у повістці дати і часу прибуття до ТЦК.

У період проведення мобілізації громадяни України віком від 18 до 60 років, які перебувають на військовому обліку або зняті (виключені) з військового обліку, зобов’язані мати при собі військово-обліковий документ. Під час перевірки документів представник ТЦК або поліцейський може здійснювати фото- і відеофіксацію процесу пред’явлення та перевірки документів.

Санкції щодо ухилянтів

Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації в період воєнного стану є кримінальним правопорушенням, передбаченим ст.336 КК України. Цей злочин карається позбавленням волі на строк від 3 до 5 років. Однак на практиці реальне покарання можуть замінити випробувальним терміном, який ще називають "умовним" – він може тривати від 6 місяців до 3 років, але найпоширеніший – від 1 року до двох.

Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст.65 КК України, суд при виборі покарання враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеристики особи-злочинця, щирість її каяття тощо. Наразі почастішали випадки, коли суд визначає підсудному реальний термін ув′язнення, мотивуючи це тим, що «обвинувачений, ухиляючись від призову на військову службу під час мобілізації у воєнний стан, фактично поставив свої інтереси вище за інших так само мобілізованих осіб, нехтуючи їхню самопожертву та готовність боронити суверенітет та незалежність держави,-що свідчить про суттєво підвищений ступінь суспільної небезпечності як вчиненого обвинуваченим діяння, так і самого винуватого».

ЗП № 10449 пропонується ввести статтю 283-2 Кодексу адміністративного судочинства - у справах за зверненням ТЦК щодо громадянина можуть вводитися такі обмеження:

• обмеження у праві виїзду за межі України,

• обмеження у праві керування транспортними засобами,

• накладення арешту на кошти та інші цінності.

Так, у разі невиконання військовозобов’язаним своїх обов’язків та якщо поліція не може здійснити адмінзатримання та доставлення військовозобов’язаного чи резервіста протягом 15 днів до ТЦК, керівник ТЦК протягом 5 днів надсилає йому поштою чи в електронній формі вимогу про виконання обов’язку.

Якщо громадянин за 10 днів не виконав зазначеного у вимозі обов’язку або не з’явився до ТЦК (закордонної дипустанови України), тоді ТЦК звертається до суду щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, у праві керування авто, накладення арешту на кошти.

Судам запропоновано дати 15 днів на розгляд справ за заявами ТЦК. При цьому коло оскарження поширити і на апеляційні суди, і на Верховний Суд.

Втім, рішення суду про арешт та інші обмеження для ухилянта пропонується виконувати негайно, не чекаючи результатів апеляційного оскарження.

Ухилянтам також заборонять виїзд за кордон. При цьому консульську допомогу у закордонних дипустановах України в умовах воєнного стану громадяни України - чоловіки віком від 18 до 60 років, які є призовниками, військовозобов’язаними або резервістами - можуть отримати лише за наявності військово-облікових документів.

Виключення:

- оформлення посвідчення особи на повернення в Україну;

- консульська допомога дітям, якщо другий з батьків - іноземець;

- оформлення спадщини;

- допомога особам під арештом.

Оформлення паспорта громадянина України та закордонного паспорта за межами України громадянам України чоловічої статі віком від 18 до 60 років здійснюється за умови наявності військово-облікових документів.

Обмеженню прав ухилянтів присвячений і законопроект №10379, яким передбачені зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України. Його основна мета – посилити відповідальність за порушення законодавства у сфері оборони, військового обов’язку, військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації шляхом збільшення штрафів за порушення в цій сфері, що на думку його авторів повинно підсилити дисципліну громадян.