Ключовим під час з`ясування питання щодо наявності повноважень прокурора на представництво інтересів держави є доведення ним порушення інтересів держави.
Водночас інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом.
У постанові від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц ВПВС вказала, що оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
Верховний суд: виникнення повноважень у представника відбувається на підставі договору доручення або достатньо видачі довіреності на повіреного
17 листопада 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 458/229/18, провадження № 61-5932св22 (ЄДРСРУ № 115308544) досліджував питання щодо виникнення повноважень у представника відбувається на підставі договору доручення або достатньо видачі довіреності на повіреного.
7 листопада 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 458/229/18, провадження № 61-5932св22 (ЄДРСРУ № 115308544) досліджував питання щодо виникнення повноважень у представника відбувається на підставі договору доручення або достатньо видачі довіреності на повіреного.
Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що в практиці Касаційного цивільного суду сформувалося два підходи щодо застосування норм глави 17 та 66 ЦК України:
Перед касаційним судом постало питання щодо комплексного застосування норм матеріального та процесуального права, а саме ч. 3, ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та ч. 4, ч. 5 ст. 53 ГПК України при вирішенні спорів про визнання незаконними та скасування рішень органів місцевого самоврядування або органів державної виконавчої влади, визнання недійсними договорів купівлі-продажу або оренди, укладених на підставі цих рішень, та про повернення земельних ділянок цьому органу як одному з відповідачів.
Правова можливість здійснення прокурором представництва в суді інтересів державних підприємств та юридичних осіб
27 червня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 205/8536/21, провадження № 61-2776св23 (ЄДРСРУ № 111836280) досліджував питання щодо представництва прокурором в суді державних підприємств.
ВПВС у постанові від 21.06.2021 у справі № 905/1907/21 https://reyestr.court.gov.ua/Review/111742765 погодилась з можливістю звернення прокурора із позовом в інтересах держави в особі місцевої ради у випадках нераціонального та неефективного використання коштів її комунальним закладом (школою) при здійснені публічних закупівель (за умови дотримання порядку, передбаченого ст. 23 Закону № 1697-VII).
ВПВС у постанові від 21.06.2021 у справі № 905/1907/21 https://reyestr.court.gov.ua/Review/111742765 підтвердила свої висновки, що заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абз. 3 ч. 3 ст. 23 Закону № 1697-VII, має застосовуватись з урахуванням положень абз. 1 ч.
Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Останній не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може та бажає захищати інтереси держави.
Особа звернулася до суду у своїх інтересах та інтересах своєї малолітньої доньки з вимогами про стягнення 20 млн. грн. моральної шкоди, спричиненої смертю свого чоловіка, який був батьком її доньки.
ВПВС у постанові від 09.11.2022 у справі №
