З урахуванням ситуації, яка наразі склалася в країні, вчинений військовозобов’язаним умисний нетяжкий злочин представляє значну суспільну небезпечність, тому звільнення останнього від відбування призначеного покарання з випробуванням створює в очах громадян негативне враження безладдя та безкарності, - Верховний Суд.
Суть справи: військовозобов’язаний без права на відстрочку отримав повістку, але без поважних причин не прибув до обласного ТЦК. В суді захисник обвинуваченого долучив копій медичних документів про вагітність дружини військовозобов’язаного.
Місцевий суд визнав його винуватим і засудив за ст. 336 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, а на підставі ст. 75 КК звільнив від відбування покарання з випробовуванням.
Апеляційний суд скасував вирок місцевого суду в частині призначеного покарання та ухвалив свій вирок, яким засудив обвинуваченого за ст. 336 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
Касаційний кримінальний суд залишив без зміни вирок апеляційного суду.
Суд вказав, що з урахуванням ситуації, яка наразі склалася в країні – збройною агресією рф та конституційним обов’язком кожного громадянина по захисту Батьківщини, вчинений військовозобов’язаним умисний нетяжкий злочин представляє значну суспільну небезпечність, тому звільнення останнього від відбування призначеного покарання з випробуванням створює в очах громадян та суспільства в цілому негативне враження безладдя та безкарності, тим паче під час введеного на всій території України воєнного стану та мобілізації.
На переконання ККС, навіть з урахуванням долучених захисником копій медичних документів про вагітність дружини військовозобов’язаного, висновок суду апеляційної інстанції щодо неможливості застосування до нього положень ст. 75 КК є правильним, а призначене йому покарання таким, що відповідає вимогам статей 50, 65 КК.
