державний реєстратор

ВПВС у постанові

ВПВС у постанові

Аналіз судової практики свідчить про те, що ВС у складі КАС загалом притримується позиції про те, що нетотожність чи відсутність хоча б одного елемента (ті самі сторони, той самий предмет і ті самі підстави) виключає таку підставу для відмови у задоволенні скарги, що наведена у п. 4 ч. 8 ст. 37 ЗУ «Про державну реєстрацію».

Водночас із таким підходом ВС у складі колегії суддів КГС не погодився, оскільки він не відповідає розумінню предмета спору, вказуючи на іншу судову практику, сформовану КГС.

Належним відповідачем є особа, яка є суб`єктом матеріального правовідношення, тобто особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача.

Однією з підстав для відмови у задоволенні скарги на державного реєстратора є закінчення встановленого законом строку подачі скарги

ВПВС в ухвалі від 29.03.2023 у справі № 640/9468/20 https://reyestr.court.gov.ua/Review/110231824 нагадала сталу правову позицію, що спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно має розглядатися як спір, що пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване речове право на це майно.

ВС наполягав на необхідності формування єдиної правозастосовчої практики у справах щодо оскарження реєстраційних дій, вчинених державним реєстратором відносно третьої особи під час дії судової заборони, стосовно визначення належного відповідача у такому спорі з огляду на неоднозначність підходів ВПВС до зазначеного правового питання.