Рішення ВП ВС у справі № 990/263/23 від 22.02.2024 https://cutt.ly/Aw899ewb
У апеляційній скарзі АТ наголошувало, що не може виконати обов'язок зі сплати судового збору у силу об`єктивної перешкоди, оскільки проведення платежів від імені осіб, до яких застосовано санкції, неможливо відповідно до вимог чинного законодавства.
ВПВС у постанові https://reyestr.court.gov.u
Одним з найактуальніших питань у судовій практиці щодо спорів за участю Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі – Фонд) є спори за зверненням Фонду до пов’язаних з банком осіб про відшкодування шкоди, завданої банку.
Питання відшкодування збитків неплатоспроможного банку, завданих неефективним менеджментом, набуло своєї актуальності під час виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Позивач звернувся до суду з позовом про оскарження Указу № 27/2023, після того як Державна прикордонна служба України заборонила йому залишити територію України з причин відсутності документів, що підтверджують підстави для виїзду за кордон.
Позивач вважав, що не пропустив строку оскарження Указу № 27/2023, який є актом індивідуальної дії, і що шестимісячний строк звернення до суду з позовом про його оскарження слід обчислювати з дати, коли фактично було порушено право позивача на виїзд за кордон.
Зважаючи на констатоване ЄСПЛ у справі «Головін проти України» порушення п.1 ст.
ВПВС у постанові від 29.02.2024 у справі № 580/4531/23 https://reyestr.court.gov.ua/Review/117884139 акцентувала на тому, що спірні правовідносини мають приватноправовий характер, якщо зумовлені порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для приватноправової сфери.
Верховний Суд підтримав позицію податківців про нереальність господарських операцій і важливість перевірки контрагентів.
Адвокат, керівний партнер ЮК WINNER Ясько Ігор розповів, чому про цю постанову варто дізнатися представникам бізнесу.
Відповідач не заперечував правомірність застосування позивачем положень ч. 2 ст. 625 ЦК України до спірних правовідносин, що є усталеним у судовій практиці.
Спір між сторонами існував лише щодо правильного визначення початку періоду прострочення: від моменту отримання грошових коштів відповідачем без належної правової підстави або з дати набрання законної сили постановою апеляційного суду, якою встановлений факт безпідставності отримання коштів.
