юрисдикція

Юрисдикційна підсудність спору про недійсність рішень загальних зборів співвласників ОСББ за позовом його учасника: цивільна або господарська

02 березня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 760/16852/21, провадження № 61-11513св22 (ЄДРСРУ № 109345662) досліджував питання щодо підсудності спору про недійсність рішень загальних зборів співвласників ОСББ за позовом його учасника.

ВС вказав на існування неоднакової практики застосування положень статті 38 КЗпП України, що зумовлює необхідність відступу від висновку ВС щодо можливості розгляду за правилами господарського судочинства позову фізичної особи до товариства з обмеженою відповідальністю, директором і учасником якого була ця особа, про визнання трудових відносин припиненими.

На думку ВС спір слід розглядати за правилами цивільного судочинства з огляду на, зокрема:

ВПВС в постанові від 09.12.2022 у справі № 761/25659/21 https://reyestr.court.gov.ua/Review/108086911 нагадала, що сама по собі участь у спорі суб’єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно зясовувати, у зв`язку із чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

Особа звернулася до суду з вимогами про скасування реєстраційної дії про припинення юридичної особи, зважаючи на порушення процедури, оскільки це позбавило її можливості заявити грошові вимоги, які виникли з договору про надання правничої допомоги.

Банк звернувся до суду з позовом до приватного виконавця про стягнення безпідставно набутих коштів. Позивач вважав, що підстав для стягнення основної винагороди не було, оскільки виконавцем не вчинялись дії щодо виконання рішення господарського суду.

Укладений договір кредиту між банком та фізичною особою – підприємцем свідчив про виникнення господарських правовідносин.

В подальшому всі права вимоги, що належали первісному кредитору, були передані фізичній особі, позивачу у справі, який звернувся до спадкоємців боржника з письмовим повідомленням про намір продати предмет іпотеки та погасити борг.

Йому було відмовлено у поверненні боргу, посилаючись на незаконність такої вимоги у звязку з порушенням встановленого статтею 1281 ЦК України шестимісячного строку предявлення вимог до спадкоємців.

Позивач стверджував, що йому завдана майнова шкода, яка складається із неодержаних нею доходів (пенсійних виплат), які можна було б реально одержати за звичайних обставин (за умови застосування статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-XII), якби його право не було порушене застосуванням визнаного неконституційним правового акту.