ВПВС у постанові від 08.08.2023 у справі № 910/5880/21 https://reyestr.court.gov.ua/Review/113176434 нагадала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні, у тому числі господарські, правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у конкретних, зокрема цивільних, правовідносинах.
ВС стверджував про суперечливу судову практику щодо визначення предметної юрисдикції спорів при оскарженні дій садівничого товариства в організаційно-правовій формі обслуговуючого кооперативу щодо відключення від електропостачання будинку, про зобов`язання відновлення постачання електричної енергії та стягнення моральної шкоди за позовом члена цього садівничого товариства (кваліфікацією такого спору як корпоративного, пов`язаного з управлінням та діяльністю садівничого товариства).
Позивачка стверджувала, що статутний фонд підприємства мав бути перерозподілений між спадкоємцями першої черги з урахуванням рівності їх часток у спадковій масі у зв`язку з необґрунтованим, на її розсуд, вилученням із цієї маси 1/2 частки як частки подружжя у спільній сумісній власності.
Отже, спірні правовідносини, окрім норм сімейного законодавства, урегульовано нормами цивільного (спадкового) права.
Разом з тим чинним законодавством унормовано і корпоративні правовідносини щодо прав на частку у статутному фонді приватного підприємства.
У позові профспілка просила визнати протиправним та скасувати рішення міськради про перепрофілювання (зміну типу) та зміну назви гімназії на початкову школу.
Позивачем оскаржувалось рішення суб`єкта владних повноважень, зокрема, з підстав порушення порядку його прийняття (недотримання процедури прийняття рішень органами місцевого самоврядування в частині оприлюднення проекту рішення, процедури скликання сесії ради, подальшого оприлюднення прийнятого рішення).
ВПВС вказала на наявність сформованих нею правових висновків щодо розмежування юрисдикційності подібних спорів. Зокрема у пунктах 53-54 постанови від 15.09.2020 у справі № 205/4196/18 визначно, що за правилами цивільного судочинства треба розглядати спори, в яких позивач оскаржує законність розірвання з ним трудового договору (контракту) з підстав, передбачених КЗпП України, крім припинення повноважень посадових осіб (п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України).
Юрисдикція будь-якого судового спору стороною якого є боржник у справі про банкрутство, яка слухається в господарському суді
17 травня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 939/936/20, провадження № 61-5022 св 22 (ЄДРСРУ № 110951763) досліджував відповідне питання.
ВПВС у постанові від 13.04.2023 у справі № 320/12137/20 https://reyestr.court.gov.ua/Review/110743564 відступила від своїх висновків, викладених в постанові від 21.09.2021 у справі № 905/2030/19, щодо переважного застосування з 21.10.2019 норм ст. 7 КУзПБ при визначенні юрисдикції спорів з визначення розміру податкових зобов`язань боржника у справі про банкрутство шляхом оскарження рішення податкового органу.
Оскільки предметом спору у справі, що переглядається, є земельні ділянки, власником яких є фізична особа як сторона договорів оренди землі, предмет спору безпосередньо стосується прав і обов`язків власника земельних ділянок.
Отже, у разі заявлення позовних вимог одного товариства до іншого про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння, власником якої є фізична особа, яка укладала договори оренди з такими товариствами, спір необхідно розглядати в порядку цивільного судочинства.
Громадська організація в інтересах фізичних осіб звернулась до суду з метою усунення порушення норм природоохоронного законодавства та захисту суспільного інтересу як права на проживання громадян в екологічно безпечному середовищі. Вимагала стягнути збитки, заподіяні порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, а також припинити господарську діяльність товариства.
ВС звернувся до ВПВС, оскільки вважав недоцільним розділяти питання оскарження постанов про накладення штрафу та стягнення витрат виконавчого провадження в порядку КАС України одночасно із оскарженням постанови про закінчення виконавчого провадження у порядку ЦПК України. Також, на його думку, оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження та оскарження питання стягнення виконавчого збору, вирішеного нею, не можуть розглядатись за правилами різних юрисдикцій.
