ЄСПЛ

15 травня 2023 року Велика Палата Європейського суду з прав людини винесла рішення у справі Sanchez v France, що стосується обвинувачення політичного діяча за невидалення коментарів, які містили мову ворожнечі, під його дописом на стіні у Facebook.

Суд не знайшов порушення статті 10 (свобода вираження поглядів) ЄКПЛ.

Велика Палата погодилась з рішенням щодо відсутності порушення статті 10 ЄКПЛ та підкреслила необхідність користувачів моніторити власні облікові записи, а також наголосила на підвищених вимогах до політичних та національних діячів.

ВПВС в ухвалі від 22.03.2023 у справі № 2-215/2006 https://reyestr.court.gov.ua/Review/110231841 звернула увагу на те, що, присуджуючи заявниці відшкодування моральної шкоди у розмірі 500 євро, ЄСПЛ не зазначив, що відновлення цивільного провадження було би найбільш належним способом відшкодування будь-якої іншої шкоди, завданої заявниці (як він це вказав у рішенні в справі «Жвавий проти України», з огляду на встановлене ЄСПЛ порушення статті 6 Конвенції.

Згідно з ч.4 ст.182 КПК України: «Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.

ВПВС у постанові від 02.03.2023 у справі № 826/7921/13-а https://reyestr.court.gov.ua/Review/109491935 зазначила, що встановлення ЄСПЛ порушення Україною міжнародних зобов`язань може бути підставою для перегляду судових рішень лише у випадку, якщо такий перегляд забезпечить відновлення настільки, наскільки це можливо, попереднього юридичного стану, який особа мала до порушення Конвенції.

ВПВС в постанові від 23.11.2022 у справі № 2318/1249/2012 https://reyestr.court.gov.ua/Review/107805167 взяла до уваги, що заявник подав заяву про перегляд судових рішень поза межами десятирічного строку з дня набрання законної сили ухвалою суду касаційної інстанції. Однак вважала, що належне виконання рішення ЄСПЛ зумовлює необхідність ухвалення рішення за вказаною заявою.

Професор права та практикуючий юрист з Румунії намагався оскаржити карантинні обмеження, через які віддаленість від студентів завадила йому виконувати свої обов’язки викладання за оптимальних умов. Він заперечив такі заходи, як соціальне дистанціювання, необхідність носіння маски та необхідність ізоляції на певну кількість днів у разі позитивного результату тесту на SARS-CoV-2, надійність якого він поставив під сумнів. На його думку, ці заходи були як неадекватними, так і непотрібними.

Український бізнесмен, засновник і акціонер групи System Capital Management (SCM) Рінат Ахметов подав позов до Європейського суду з прав людини проти російської федерації щодо вжиття термінових заходів і компенсації збитків у зв’язку з блокадою, мародерством, знищенням і перенаправленням потоків зернових і металів із боку росії.

Про деталі розповіли у SCM.

Бізнесмен заявив про подання позову щодо компенсації за грубі порушення його прав власності під час неспровокованої воєнної агресії росії проти України.

Асоціація правників України (АПУ) запрошує юристів, які спеціалізуються на захисті прав та свобод людини і мають досвід звернення до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), до участі в експертній групі зі стратегічних проваджень в ЄСПЛ.

Європейська конвенція з прав людини (Конвенція) передбачає інструменти притягнення Російської Федерації (РФ) до відповідальності за злочини, вчинені на території України. Не зважаючи на виключення РФ зі складу Ради Європи, РФ є відповідальною за Конвенцією за всі порушення прав людини, вчинені до 16 вересня 2022 року.

Європейський суд з прав людини виніс рішення, в якому наказав Російській Федерації припинити напади та бомбардування цивільних об'єктів в Україні.